У Чехії зберігся надсекретний підземний завод Гітлера, оскільки досі замінований

Мене завжди захоплювала справжня історія, а особливо не розгадані її Таємниці. Випадково натрапив на цей матеріал і вирішив його перекласти на солов’їну. Це стаття на чеському сайті про надсекретний 30-кілометровий гітлерівський військовий завод «Б5 Ріхард», розташований у підземних шахтах на західній околиці чеського міста Літомержице. Збудували за рік до осені 1944 року. Здавалось би а що такого в цьому заводі особливого? Мені “впало в око” те, що цей завод встиг попрацювати лише кілька місяців, але і до сьогодні значна частина його приміщень не розмінована і ніхто не може сказати що там може знаходитись.

Навіщо його будували

Документально підтверджено, Гітлером у 1943 році було прийнято рішення про розміщення в підземних чеських шахтах німецьких заводів через велику шкоду, завдану промисловості Німеччини бомбардуваннями американської. та англійської авіації.

Будівництво заводу «Ріхард» (за назвою шахт під Літомержице) розпочалося з листопада 1943 року та курувалося СС. Самі шахти, що мають химерні звивини ходів і штолень, існували ще з часів Середньовіччя та проходили під усією територією Літомержице (їхня максимальна довжина становила 30 км). Надсекретний об’єкт будувався більш ніж 5 тисячами робітників, переважно в’язнями прилеглих концтаборів. Було задіяно кілька десятків шведських та німецьких фірм.

“Ріхард” запрацював у листопаді 1944-го. Сюди перевезли обладнання німецьких заводів, які робили двигуни для гітлерівських танків. Планувалося запустити нафтопереробний завод та налагодити роботу підприємства з виготовлення електронних ламп. І навіть у перших числах травня 1945 року, коли результат Другої світової війни вже був вирішений наперед, будівництво «Ріхарда» все рівно тривало. Коли робітникам оголосили про закінчення війни та смерть Гітлера, виробничий процес припинився.

Що сталося з підземною «пороховою бочкою»

Гестапівці в травні 1945 замінували «Ріхард» і мали намір його підірвати. Однак щось пішло не так, і з досі невідомої причини це здійснити їм не вдалося. З 25 травня радянські війська розпочали розмінування шахт і штолень «Ріхарда», але цей процес виявився настільки складним, що значну частину приміщень довелося залишити недоторканими та законсервувати.

У 50-х роках підземелля недорозмінованого «Ріхарда» досліджували фахівці німецької «Штазі». Мета їхнього візиту невідома досі.

Влада Літомержиці ще в 2009 році почала розробляти проект з відкриття безпечної частини «Ріхарда» для доступу туристам. Але мінялося керівництво міста, і далі намірів справа не йшла. Зараз влада намагається відновити роботи із розмінування.

Треба вирішувати проблеми із власниками землі в районі «Ріхарда» (а їх кілька), що, на думку Карела Крейзи, заступника мера міста, це займе не один рік. Як вважає колишній заступник мера міста Ярослав Тврдік, вартість проекту з «рекультивації» «Ріхарда» може обійтися чеській скарбниці в суму до мільярда крон. Чехи розраховують на співфінансування з боку країн, громадяни яких як військовополонені працювали на будівництві підземного заводу та загинули – на цю тему вже велися переговори з посольствами Франції та Ізраїлю.

Підземелля нелегально відвідують дігери, що є небезпечним у тому числі через постійні шахтні обвали.

Він у Чехії не єдиний

“Річард” як підземний гітлерівський військовий об’єкт не є унікальним. За словами президента чеського товариства альтернативних історичних досліджень Ладислава Лаходи, їх тут було створено кількадесят. Проте в окремих випадках виробництво так і не встигли запустити, десь підземні заводи залишилися на папері: вся річ у тому, що нацисти почали будувати такі об’єкти лише наприкінці війни.

Найбільші заводи будувалися переважно у старих вапнякових і пісковикових шахтах чи залізничних тунелях. Дрібніші – у підвалах пивоварень або винокурень. Практично завжди як робочу силу нацисти використовували в’язнів із концтаборів.

У Рабштайні (Дечинський район) на підземному заводі під час війни виготовлялися деталі для німецьких літаків. Наразі приміщення колишнього військового підприємства орендовані місцевою громадською організацією, яка влаштувала в них музей для туристів.

У Світаві (Пардубицький край) розташовувався німецький завод «Наутілус» з виробництва пневматичних гармат, перетворений після війни на овочесховище. З 2002 року приміщення перебуває у власності приватного підприємця. Він назвав його пекельними шахтами, і тепер туди проникають переважно дигери.

Прокопська долина (південний захід Праги). Тут німці планували виготовляти в одній із печер авіаційні запчастини. Проте їм вдалося лише пробити тунелі та частково забетонувати їх. Після війни об’єкт перейшов у відання Міноборони Чехії і використовується військовими до цього дня, він надсекретний.

Випустек (Бланський район) – печера у Моравському карсті, що служила фабрикою з виготовлення комплектуючих для авіаційних двигунів. Пізніше чехословацька армія перетворила цей район на командний пункт та атомний притулок. 2001 року військові залишили печеру, останні 3 роки туди водять екскурсії.