Незручна, ганебна прадва. Як радянський режим грабував забідованих селян

Як люди не бігли з цього “раю”? Бігли, ще й як. Незважаючи на те, що рідне радянських государтства, в якому “так вільно дихає людина”, зробило мужиків кріпаками, фактично заборонивши виїзд з колгоспу, відібравши паспорти.

Моєму батькові пощастило. Рідний кохоз направив його вчитися на тракториста в Старобешеве. Після цього він потрапив в армію, а з армії поїхав “піднімати цілину” по “комсомольському набору”. У Калмикії. А це вже – паспорт. А паспорт давав право “на ліво”. Так наша сім’я опинилася не в колгоспі, а в державному підприємстві – радгоспі.

А це вже зовсім інша справа. Платили хоч і мало, але все ж платили, а не ті мізерні 40-50 рублів “колгоспних”. І пенсійний стаж йшов державний, а не колгоспний. Знаєте, що таке “колгоспна пенсія”? Це 12-18 рублів на місяць. Бувало, що і 5 рублів і навіть три.

Але про це якось іншим разом.

Народ, який забув або не знає свого минулого, не має майбутнього, – сказав Платон.

Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому – по граблях.

(С) Павло Бондаренко