Незручна, ганебна прадва. Як радянський режим грабував забідованих селян

Якщо, вам хтось розказує про дешеву ковбасу і неймовірний “Пломбір” часів раяднської епохи, не спішіть захоплено роззявляти рота. Спитайте їх чи відомо їм у який спосбі здешевлючали ту ковбасу і чи знають вони, що славнозвісний поломбір немає нічого спільного із здобутками радянської харчової промисловості? Звичайним чином із США було привезено все обладнання і рецептури. Але і це не все.

Знаєте, чому радянські колгоспники різали свиней вночі, в сінях, попередньо вдягнувши на голову мішок з золою – щоб кабанчик задихався і не кричав? Не знаєте?

Тому, що мужик, який власними руками виростив кабана, зобов’язаний був віддати його шкуру державі. На офіцерські чоботи, портупеї та інше потрібне країні військове майно.

А сало хотілося щоб зі шкіркою було. Яке ж сало без шкурки? Ось і різали свиней потайки. А голові колгоспу і голови сільради хабар давали. Цим же салом зі шкіркою і кращим шматком м’яса.

Знаєте, чому селяни в СРСР рубали фруктові дерева? Тому, що комуністи ввели драконівські податки на них. Нема грошей? Не біда. Брали “натурою” – шерстю, м’ясом, овочами і тими ж фруктами. Ось мужики і взялися за сокири. Рубали і плакали – ті груші і вишні ще їх діди садили.

А ще моя мама згадувала, як їх зобов’язували вивозити на колгоспні поля … власні екскременти. На добрива. Сам мав свій туалет типу “сортир” вичистити і сам на поле, куди бригадир вкаже, вивезти. Або винести. Нікого не хвилювало як це гуано в поле виявиться. Але віддай – Не гріши.

А ви в курсі, що рідна держава обкладала всіх селян, які мали корів, натуральним податком – 220 літрів молока на рік дай. Горбатися на корівку ти, а молочко держава підгортає. Якщо хто не в курсі, як воно дається – молочко – спробуйте день косою помахати. Я махав – знаю. А сіно скиртувати не пробували? Теж скажу – не ложкою за столом працювати.

І так, якщо у вас був десяток курей – улюблене держава робітників і селян дбайливо зобов’язувало здати 180-250 яєць в рік. Бо держава своїми яйцями пролетаріат забезпечити не могло.

І так – на кожну свиню, яку виростив радянський мужик, теж існував податок.

Це все на додачу до важкої, від темна до темна роботі в колгоспі. Практично безкоштовної бо що таке зарплата 40-50-60 рублів? І ту лише з 1966 року почали платити. А до цього цілих 36 років ішачити колгоспники задарма. За “трудодні”. Відпрацював “трудодень” – отримай 2 кіло зерна, і ні в чому собі не відмовляй. Грошей хочеш? Продай ці 2 кіло рідній державі. За ціною в 2 рази менше, ніж держава у колгоспу купує.