Церква: Демонічна одержимість зростає. Наскільки давня практика вигнання бісів?

Торік Римо-католицька церква оголосила, що вони готують нову армію екзорцистів, аби задовольнити зростаючий попит на експертів, які можуть позбавити людей від злих духів. 

Кожен вправд відноситись до подібних заяв скептично, але Церква стверджує, що “безпрецедентне зростання” кількості звернень до церкви із проханнями про вигнання надходить від все більшої кількості людей, які займаються “темними мистецтвами” за допомогою інформації, знайденої в Інтернеті.

“Дияволічна напасть збільшується внаслідок того, що люди все частіше бездумно підписуються на окультизм”, – сказав о. Франческо Бамонте, президент Міжнародної асоціації вигнанців, що базується в Італії. “Нечисленні екзорцисти, яких ми маємо в єпархіях, часто не в змозі задовольнити величезну кількість запитів про допомогу”, – сказав він La La Repubblica.

Кажуть, що “демонічна” одержимість проявляється у людях, які лепечуть чужими для них мовами, неконтрольовано смикаючись та зригуючи цвяхи, шматки металу та осколки скла, на думку тих, хто вірить у це явище. 

Щоб спробувати врятуватись вони можуть пройти офіційний католицький обряд екзорцизму, який передбачає присутність спеціально висвяченого священика, що звертається до імені Бога, а також різних святих та Архангела Михаїла, щоб вигнати демонів.

Однак католицька церква – не єдина релігійна організація, яка проводить обряди, щоб позбавити людину від демонічної одержимості. Практично кожна релігійна та культурна традиція у всьому світі підтримувала ідею вселення духів у людину та необхідність певної форми екзорцизму, і цей звичай датується тисячами років.

У Древній Месопотамії вважали, що всі форми хвороб походять від могутніх духів, що потрапляють в тіло людини і прикріплюються до неї. Асирійські таблички посилаються на використання заклинань та молитов до богів, а також на прямі виклики демонам, які, як вважалося, спричиняють будь-який тип хвороби, як фізичну, так і психологічну. Давні вавилонські жерці проводили ритуали, знищуючи глиняний або восковий образ демона. 

В індуїстській релігії стародавні тексти, відомі як Веди, які були складені приблизно в 1000 р. до н.е., стосуються злих істот, які втручаються в роботу індуїстських богів і завдають шкоди живим.

Повідомлення з давньої Персії, що датуються приблизно 600 р. до н.е., пропонують докази екзорцизму за допомогою молитви, ритуалу та свяченої води релігійного лідера Зороастра, який вважався першим магом і який заснував релігію зороастризм.

У християнстві є багато згадок про те, що Ісус здійснював екзорцизм, і здатність виганяти злих духів була ознакою справжнього учня. 

В одній добре відомій історії Ісус зіткнувся з божевільним і наказав нечистим духам покинути його; духи тоді увійшли до стада свиней, яке перебігло скелю і потонуло у водах внизу.

У середні віки (500-1500 рр. н.е.) відбулось відродження античних забобонів та демонології, а психічні захворювання були результатом злого заволодіння людиною. Варварське лікування психічних захворювань було в першу чергу віддано духовенству, яке виганяло пацієнтів за допомогою різноманітних методів, що спричиняли фізичний біль, таких як біч. 

Протягом століть обряди екзорцизму включали використання молитов, наказів, обкурювань, свяченої води, морозника, рути, солі та троянд. Однак екзорцизм також додав неабияку частку скептицизму. Багато вчених вважають, що так зване демонічне володіння – це просто така форма психічного захворювання, як істерія, манія, психоз, синдром Туретта, шизофренія або розлад особистості. Скептики стверджують, що ілюзія того, що екзорцизм діє на людей, які відчувають симптоми володіння, пояснюється силою навіювання або ефектом плацебо, який також використовувався для пояснення таких явищ, як зцілення вірою.

Віра в володіння духом залишалася практично незмінною з початку цивілізації і існує донині. Але чи справді має місце заволодіння людиною демонічними силами чи це просто результат медичного чи психологічного дисбалансу, науковці все ще гостро дискутують.