За що насправді Джордано Бруно був покараний інквізицією?

У багатьох енциклопедіях пишуть, що цього всесвітньо відомого науковця часів середньовіччя схопила інквізиція, а потім він потрапив на багаття через те, що проповідував ідею геліоцентризму.

Геліоцентризм – ідея про те, що Сонце є центром нашої планетарної системи, і Земля обертається навколо Сонця

Всі портрети Джордано Бруно зображують його, як молодого вусатого чорнявого чоловіка. 

Він дожив до 1600 року. І на момент судилища йому було 52 роки. Це далеко немолодий вік для того часу.

Так за що його покарала церква?

Безумовно, в той час вже з’явилися усілякого роду прогресивні теорії про створення світу, але вони були настільки в стадії зародження, що церква не те, щоб хоч мало-мальски намагалась дискусувати щодо змістовності, церква про них і знати не знала. Весь хоч трішки освідчений осціум безапеляційно вважав, що світ створений Богом, про що білим по чорному написано в Біблії. Все! На цьому закінчувались будь які наукові дискусії.

Народився Джордано в 1548 році поблизу Неаполя. Він був дуже обдарованим, і з великою точністю запам’ятовував великі тексти. 

У 24 роки він став священиком католицької церкви. І відразу ж після прийняття сану він отримав доступ до забороненої літератури якою став захоплюватися. 

За деякими джерелами, він виніс зі свого помешкання зображення всіх святих, за винятком Христа, що на ті часи вважалося серйозним проступком. 

Через кілька років він перейшов в кальвінізм (протестантська церква). А вже зовсіми скоро своїми новими побратимами він був визнаний єретиком. 

Через переслідування йому довелось втікати з Італії в Англію щоб перечекати, так би мовити “залягти на дно”, поки його перестануть шукати.

Далі є згадки, що він починає викладати мнемоніку дворянину Джованні Мочініго. І далі варіанти розходяться: хтось стверджує, що Джованні був нездатним учнем, і йому настільки набридла наука, що він просто здав церкві свого вчителя, а на думку інших – вони навпаки були настільки дружні, що Бруно проговорився про свої ідеї дворянину. 

Сьогодні важко щось стверджувати, але факт є фактом. Донос цього дворянина зберігся до сьогоднішніх днів. І полягає в тому, що по совісті він доносить церкві про точкау зору Бруно – про вічність світу, можливих інших світів, про те, що Ісус робив лише фокуси користуючись магією, і що священики взагалі ганьблять світ. 

Цього цілком вистачило інквізиції для вироку. До нашого часу дійшли деякі документи цієї справи, і у вироку його ідеї щодо Сонця і планет не згадували зовсім. Нічого доброго інквізитори, звісно, не зробли, але треба віддати належне церковникам, які ретельно записували всі моменти справ.

Звичайно, по-хорошому, звинувачений повинен був зізнатися в своїх поглядах – це було найголовнішим доказом провини. 

Але у випадку Бруно, він взагалі не приховував своїх ідей, і мало того, навіть залишив після себе послідовників.

Ідеї ​​про верховенство сонця серед планет нашої системи стали визнаватися забороненими в Європі лише через 16 років після спалення Джордано Бруно.

Джордано Бруно, як прийнято вважати спалили зовсім не за ідею геліоцентризму, а у великій, за єресь. Хоча, і це трактування є не зовсім правильним, тому що погляди Бруно були взагалі нехристиянськими.

Як відомо, Папа Римський публічно вибачився від імені церкли за дії середньовічної інквізиції, зокрема і за вирок Джордано Бруно.