Світили просто неба під вітром і дощем. Таємниця втраченої технології вічнопалаючих ламп

Вогонь виникає лише тоді, коли певні матеріали – горючі матеріали, окислювачі та джерела тепла присутні в правильних пропорціях. Відсутність одного або декількох з цих елементів загасить полум’я. Вважається, що існують лампи, полум’я яких продовжувало горіти надзвичайно багато часу без втручання людини. Це явище, яке не мало наукового поясненення, справді є дуже інтригуючим. Що це за так звані постійно палаючі лампи? Вони справді існують?

Вічнопалаючі та просто палаючі лампи згадували письменники у різних куточках світу в різні моменти часу. Наприклад, у античному світі письменник Плутарх згадує у своєму творі “De Defectu Oraculorum”, що лампада горіла над дверима храму Юпітера Аммона в Єгипті. За словами Плутарха, священики храму стверджували, що лампа стояла просто неба, і ні вітер, ні дощ її не гасили. Подібні відомості подано щодо вівтаря храму Аполлона Карнея в Кірені та великого храму Адербейна.

Ще один класичний автор Павсаній писав про золоту лампаду в храмі Мінерви Поліаса в Афінах. Казали, що ця лампа, побудована вченим Каллімахом, могла стабільно підтримувати полум’я протягом року, не потребуючи заправки та обрізання гніту. Вважалося також, що Нума Помпілій, легендарний другий цар Риму, зміг спілкуватися безпосередньо з богами, і що він створив світло, яке постійно горіло в храмі. Деякі навіть розповідали, що Нума мав знання про електрику, і що його наступник Тулл Гостілій був убитий, коли його спроба витягнути електроенергію з блискавки пішла не так.

Постійно палаючі лампи також були описані в пізньоантичний та середньовічний періоди. Кажуть, що під час правління візантійського імператора Юстиніана воїни знайшли постійно палаючу лампу або в Едесі, або в Антіохії. Згідно з історією, лампу виявили в ніші над міською брамою, а написи свідчать про те, що лампа горить вже 500 років.

Святий Августин згадує про постійно палаючу лампу в єгипетському храмі, присвяченому Венері, і припускає, що це була справа диявола. За часів правління Генріха VIII (або ранньосередньовічного періоду, згідно з іншим джерелом), повідомлялося, що в Англії також було знайдено постійно палаючу лампу. Коли Генріх відокремився від Римо-Католицької Церкви та заснував Англійську Церкву, він вимагав знищення католицьких церков та громад, якщо вони відмовляться бути приєднаними до його нової церкви. 

В Індії стародавній індуїстський храм Джава Джи, розташований у нижньому гімалайському містечку Джаваламухі в штаті Хімачал-Прадеш, має постійно палаючий синій вогонь, що виходить зі скель у різних місцях храму, і, як кажуть, постійно горить з тих пір, звідки бере початок своєї відомої історії.

Згадуються такі лами і в древньому Єгипті, подейкують навіть про те, що їх знаходили відкривачі пірамід. Вчені заявляють, що про це про це свідчать також зображення на стінах.

Незважаючи на те, що існує безліч історій про постійно палаючі лампи різних періодів часу, здається, що бракує речових доказів для таких предметів. Крім того, не існує відомої речовини з такими властивостями. Для пояснення цієї таємниці пропонувались численні пояснення, починаючи від «роботи диявола» і закінчуючи «чужими богами». Однак інші приписують такі винаходи не зовнішнім силам, а геніальності людей. Чи могли наші древні предки мати знання щодо способу створити вічне полум’я, яке загубилося на сторінках історії?

Це, безумовно, можливо, однак, враховуючи той факт, що фізичних доказів для підтвердження таких ламп немає, деякі схиляються до думки, що постійно палаючі лампи – це лише легенда. Ймовірно, вони залишатимуться загадкою ще довгий час.