Древній текст, який описує Ісуса як такого, що може змінювати свою фізичну форму
Це було в березні минулого року, коли всі ЗМІ заполонили заголовки про нещодавно розшифрований єгипетський текст, датований майже 1200 роками, який нібито суперечливо описувє Ісуса як здатного змінювати форму. Але так само швидко, як історія пробилася через великі новинні сайти по всьому світу, вона зникла і з тих пір її майже не згадували. Чому вивчення та дослідження навколо цього тексту канули у забутті? Чому практично не було наукових дискусій на цю тему?
Написаний коптською мовою, древній текст, написаний під ім’ям святого Кирила Єрусалимського, видатного богослова, який жив протягом IV століття, розповідає частину історії розп’яття Ісуса з апокрифічними поворотами сюжету, деякі з яких ніколи не бачили раніше. Вони були розкриті завдяки перекладу, здійсненому Рулофом Ван ден Бруком з Ультрехтського університету в Нідерландах, і опублікованому в книзі “Псевдо-Кирило Єрусалимський про життя та страсті Христові: коптський апокриф”.
У стародавньому тексті пояснюється, чому Юда використовував поцілунок, аби зрадити Ісуса. Згідно з канонічною біблією, апостол Юда зраджує Ісуса в обмін на гроші, використовуючи поцілунок, щоб ідентифікувати його, що призводить до арешту Ісуса. Ця апокрифічна казка пояснює, що саме тому, що Юда використав поцілунок, й свідчить про те, що Ісус мав здатність змінювати форму.
Тоді юдеї сказали Юді: Як ми його Ісуса заарештуємо, якщо він не має жодної форми, але його вигляд змінюється. Іноді він рум’яний, іноді він білий, іноді він червоний, іноді він пшеничного кольору, іноді він блідий, як аскети, іноді він молодий, іноді старий …
Це змушує Іуду запропонувати використовувати поцілунок як засіб його ідентифікації. Якби Юда дав розрядникам опис Ісуса, він міг би змінити форму. Поцілувавши Ісуса, Іуда розповідає людям, хто саме він.
Поцілунок Іуди – “Взяття Христа” Цимабу, 13 століття нашої ери ( Wikimedia Commons )
Це розуміння поцілунку Іуди сягає глибокої давнини. За словами Ван ден Брука, пояснення поцілунку Іуди вперше знайдено у Орігена, богослова, який жив у 185-254 рр. Н. Е. У своїй праці Контра Цельсум, античний письменник, заявив, що “для тих, хто бачив його [Ісуса], він не здавався схожим на всіх”.
Текст є одним із п’ятдесяти п’яти коптських рукописів, які були знайдені в 1910 році жителями села, копаючими добрива на місці зруйнованого монастиря пустелі Архангела Михаїла поблизу Аль-Хамулі в Єгипті. Очевидно, протягом Х століття ченці поховали рукописи монастиря у кам’яній чані для зберігання. Монастир припинив свою діяльність приблизно на початку 10 століття, і текст був знову відкритий навесні 1910 року. У грудні 1911 року його придбав разом з іншими текстами американський фінансист Дж. П. Морган. Його колекції та описаний текст зараз зберігаються у бібліотеці та музеї Моргана у Нью-Йорку.
Незважаючи на те, що під час оголошення заголовки були досить сенсаційними і описували текст як такий, що розбиває християнство, вчений-видавець ніколи не стверджував нічого подібного. Зрозуміло також, що текст – це не обман, а справжній матеріал, опублікований шанованим вченим видатною академічною пресою (Е. Дж. Брилл). Залишається відкритим питання чому ж такий захоплюючий текст не призвів до подальших досліджень, інтерпретацій чи дискусій серед науковців?
Вибране зображення: Фрагмент тексту з бібліотеки Моргана. Фото кредит .
Автор Ейпріл Холлоуей
