«Де ти скарби подів, Олексо?»: Крах Довбуша. Як це було насправді

Мабуть всі знають, хто такий опришок Довбуш, а дехто навіть співали відому пісню про нього. Про особу Довбуша ходить багато легенд і міфів, але як на справді закінчилась його історія.

З листа овруцького стольника Й.Колендовського про трагічну загибель керівника опришків Олекси Довбуша (1754 р.)

Текст: “…Його убив у Космачі Степан Дзвінчук… Дзвінчук прострілив [йому] руку. Тоді поранений Довбущук відбіг від хати спочатку не більше, як на десять кроків. Там упав, і почала з нього литися кров. Він, піднявшись, відходив із ними через город аж до лісу… на другий день, зібравшись, орендар і громада пішли по лісу і знайшли його під кущем, однак ледве живого… Довбущука забрали з лісу ледве живого… Але він вже мало говорив.

Його питали: «Де ти скарби подів, Олексо?» Він відповідав: «У Чорногорі, біля Свідови». Коли повідомила мене про це громада, я негайно прибіг у Космач, але вже його в живих не застав.

Тоді, поклавши [його] на віз, я супроводжував до ясновельможного пана гетьмана в Станіслав. Коли довіз його до Коломиї, пан ловчий, який був тоді в Заболотові, довідавшись про вбивство цього ж Довбущука, написав мені, щоб його тіло залишити в Коломиї до розпорядження ясновельможного пана гетьмана щодо четвертування.

Його розтято на дванадцять частин, які розвезено і виставлено на стовпах у Кутах, Косові, Криворівні, Космачі, Лучках, Микуличині, Чорному Потоці, Зеленій, Вербіжі і Коломиї.

Джерело: Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Зб. документів. — К.: Наук. думка, 1970. — С. 115.